Ось і закінчився мій проект найгарнішого, на мою думку, танку вермахту періоду 2 світової війни. Чому найгарнішого? – тому, що він поєднав в собі найкращі риси найкращих німецьких танків: Пантери і Тигра. Паралелограмна форма пантерівського корпусу яка підсилена потужною ходовою частиною та масивною баштою яка тримає в собі найвідомішу гармату другої світової калібру 88мм.
Модель
Дана модель це перепаковка Драгоновської моделі Звєздою. Модель вилита в кращих традиціях Драгону: практично ідеальна зістиковка деталей, відсутність утяжин і зміщень прес-форм, також модель нормально «лягає» в креслення. Більше описувати саму модель і складання не буду, зупинюся краще на конверсіях і доробках внутряни.
Корпус
Корпус моделі був повністю пустим, почав з установки торсіонів і перегородки між моторним віділенням, перемичка з картону, деталювання з пластику трубопроводи – дріт, також з картону були зроблені паливні баки на днищі підлога і трансмісійна коробка, підлога зверху обклеєна ріфленою фольгою , боєукладка була «запозичена» з Академовського тигру ; сидіння, рація , штурвали і кермо, ніши для снарядів – пластик . Сама робота з корпусом зайняла у мене десь 3-4 місяці враховуючи те, що перемичку підлогу і укладку снарядів прийшлося перероблювати знаново ( перший їх варіант не сподобався якістю виконання), ззовні була зроблена лише проводка до фари, чехол для антени Fug 36, та сама антена . Фарбувалося все по фотографіям. Тонував Старою і перевіреною Радянською гуашю 87 року випуску) спочатку змивка чорним. Потім жовто-коричнева доводка(колір точно визначити не можу він змішувався з багатьох різних відтінків і кольорів). Люки механіка та радиста зробив рухомими.
Башта
Роботу над баштою почав з виготовлення картонного поліка і обклеювання його ріфленою фольгою. Казена частина гармати була в наборі в гарматі доробив лише приціл, маховики наведення ; на поліку були виготовлені: ящик для гільз, гідропривід повороту, тяги та педалі повроту, маховик ручного повороту та сидіння екіпажу. Все це також було виготовлене переважно з пластику. Боєукладку в ніші башти не робив, зробив лише пусті полиці для снарядів. все деталювання робилося по схемам та фотографіям за «Брониклекції» та журналу «Военые машины». Тонувалося та фарбувалося аналогічно корпусу. Все робота над баштою зайняло всьго 3 дні (мене тоді як кажуть «поперло») . Люки також всі відчиняются.
Декалі
З декалей я використав лише хрести, номера спочаку задувалися під трафарет, потім доводилися креслярським пером.
Фарбування і доводка
Коли я почав робити цей «Королевський тигр» то відразу вирішив брати «засадний варіант» без зіммеріту якраз в журналі «Военые машины» була кольорова схема фарбування так що привязувався до неї, Варіант танка 502 танкового батальйону групи армій Вісла», сама машина належала командуванню батальйону, а саме ШтурбанфюреруСС Курту Хартрампфу, машина станом на початок березня 45 року Пізніше ще знайшов фото і схему з іншого боку в журналі « У ворот Берлина» так, що документальна привязка була. Спочатку модель була покрита грунтовкою Model Master, основний колір наносив фарбою Mr.Kolor(№39) камуфляж робив теж нею; цяточки засадного камуфляжу наносив пензлем у відпівідності до схеми.
Тонував в 3 етапи: спочатку змивка улюбленою гуашю) потім після повного висихання ребра виступаючих частин виділив олівцем 3В (це була емітація витертості до грунтовки), а поверхні витерті «до металу» напівсухим пензлем сріблястої фарби .
Гусеницю спочатку повнустю пофарбував в сріблястий колір, потім зовнішню сторону і край зсередини затонував гуашю після нанесення гуаші на зовнішню частину просто потер гусеницю об ганчірку – виступаючі частини витерлися «природньо».
Після повного тонування задув з аерографу матовою чорною фарбою дульний тормоз, вихлопну труби та сітки МТО . Лаком не покривав, тому, що вважаю , що танк неповинен блистіти, а якщо повинен то лише в деяких місцях.

Вся робота з початку склеювання перших 2-х деталей і до полички зайняла приблизно 2 роки (поки я робив цю модель а попутно склеїв ще штук 8-9 інших моделей).
Приємного перегляду!
P.S. Хотів би висловити величезну вдячність Сергію Дуленку з Дніпропетровського клубу МикроМир за наданні ним трафарети.